"Результати перевірки показують, що системи РАЕС спроможні функціонувати в екстремальних умовах, викликаних чинниками природного характеру", - сказала начальник прес-центру РАЕС Вікторія Леонова.

За її словами, стійкість та надійність енергоблоків зумовлена проектними рішеннями, а також модернізацією ядерного об'єкта відповідно до технічної політики НАЕК "Енергоатом".

Ідеться про значний обсяг виконаної тут реконструкції у зв'язку із продовженням терміну експлуатації першого та другого енергоблоків на 20 років. Зокрема, замінено елементи автоматизованої системи управління технологічними процесами - встановлено нову апаратуру захисту реактора та надання параметрів безпеки і контролю нейтронного потоку.

На першому енергоблоці в ході виконання концепції підвищення безпеки впроваджено також додаткову систему аварійної живильної води парогенераторів, засоби контролю рівня теплоносія в реакторі, пожежну сигналізацію тощо.

Серед модернізаційних заходів і запровадження етаноламінового водно-хімічного режиму, який запобігає корозійним процесам у тепломеханічному обладнанні третього енергоблока РАЕС. Завдяки цьому вміст заліза, наприклад, у відповідних розчинах, що містяться у так званій живильній воді, у потоках, які проходять через парогенератор, знизився у середньому втричі. Це дало можливість сповільнити старіння й спрацювання обладнання, продовжити строк служби магістралей та забезпечити ефективність реакцій, що відбуваються в технологічному циклі за будь-яких екстремальних ситуацій.

Вікторія Леонова відзначила, що першочерговою турботою на станції є охорона здоров'я експлуатаційників. Саме тому тут застосували автоматизовану систему індивідуального дозиметричного контролю, що дозволяє уникнути впливу опромінення. Вона успішно пройшла стрес-тести і продемонструвала, що веде безперервно на робочому місці облік доз у працівників, котрі інспектують обладнання у шкідливих середовищах, а також здійснює постійний контроль радіаційного стану у приміщеннях так званого суворого допуску. Можливості системи орієнтовані і на планування графіків швидкого та якісного виконання ремонтних робіт з тим, щоб запобігти випадковому опроміненню. База даних комплексу є доступною для всіх керівників підрозділів ядерного об'єкта, що створює умови для прийняття оперативних рішень.

Керівник прес-центру РАЕС також підкреслила, що нині на станції є ефективний механізм спостереження за станом довкілля. Тут діє автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО). Вона проводить моніторинг на проммайданчику, в санітарно-захисній зоні i зоні спостереження (тридцятикілометровій) як при нормальній експлуатації, так i у ймовірних аварійних ситуаціях. Система охоплює територію площею три тисячі квадратних кілометрів у Рівненській та Волинській областях, де проживає 130 тисяч мешканців у 90 населених пунктах. Стрес-тести показали, що АСКРО здатна виконати всі завдання, які покладаються на неї щодо визначення напрямків евакуації населення у випадку настання нештатної ситуації на станції.

Як підкреслила Вікторія Леонова, стрес-тести переконують: оперативний персонал РАЕС готовий діяти у будь-яких умовах. З цією метою на станції введено симптомно-орієнтовані аварійні інструкції (СОАІ), створені вченими Інституту експлуатації ядерних установок США та адаптовані вітчизняними фахівцями до умов РАЕС. Втілення цих напрацювань дає змогу відійти від існуючих принципів ліквідації аварій і загалом підняти рівень безпеки, зокрема, виключити порушення в системах із вини оперативного персоналу, підвищити ефективність використання енергоустановок.

Щоб освоїти нові принципи СОАІ, спеціалісти РАЕС пройшли підготовку в навчально-тренувальному центрі станції. Останній загалом є дієвою освітньою структурою, де торік спеціальний курс опанували 5757 атомників, зокрема, підвищив кваліфікацію 3031 працівник Рівненської атомної електростанції.

Джерело http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=1070939